| Головна » Статті » Мої статті |
Педагогічний консиліум, мета якого:
Структура педагогічного консиліуму
Круглий стіл «Як просувається процес адаптації учнів 5-х класів щодо навчання в основній школі»
План:
Заступник директора
Медична сестра
Психолог школи
Вчителі-предметники
Заступник директора з виховної роботи
ПЛАН по підготовці до консиліуму щодо адаптації учнів 5-х класів до навчання в школі ІІ ступеня
Вчителі української мови та математики
Вчителі-предметники, психолог
Заступник директора
Класні керівники
Заступник директора, психолог
Актуальність проблеми адаптації учнів 5-х класів щодо навчання в основній школі. Аналіз того, що зроблено в школі в цьому напрямі. Заступник директора В Державному Стандарті базової освіти та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 12 річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою та основною , основною та старшою школами. Забезпечення такої наступності та здійснення заходів, спрямований до адаптації дітей до основної школи, є важливою трудовою успішністю для школярів у 5-му класі. Існують різні трактування поняття наступності. Виходячи з психолого - педагогічного підходу, наступність між початковою та основною освітою визначається, як змістовний, двобічний зв'язок , що з одного боку, спрямованість освітньо - виховної роботи в початковій школі на ті вимоги, які будуть придавлені дітям в основній школі для досягнення школярами необхідного рівня загального розвитку, а з іншого - опору вчителя на досягнутий випускниками початкової школи рівень знань, навичок, досвід учнів, активне використання цього в навчально-виховному процесі. Основна школа має забезпечити розвиток найважливіших перспективних надбань молодих школярів й одночасно сприяти формуванню якісно нових особливостей дитини відповідно цілям і завданням школи II ступеня. Основою наступностей виступає зв'язок освітніх програм, які визначають зміст навчально- виховної роботи, які визначають зміст навчально-виховної роботи, що здійснюється у школі І та II ступенів. З переходом до основної школи дитина має виразно відчути новизни та своєрідність тих понять, які вона тепер опалює, їх відмінність від досвіду початкової школи. На жаль, у сучасних програмах і підручниках спостерігається змішування, злиття навчальних матеріалів. У зв'язку з цим нерідко прослідковується дублювання вмісту навчання ( або ж повністю відсутній зв'язок із попередньою ланкою). В обох випадках певною мірою порушується принцип наступності, що негативно впливає на розвиток учня. Результати психологічних та фізіологічних досягнень переконливо свідчать, що діти 11-12 років вступають в період статевого дозрівання , їхній організм починає перебудовуватися, відбуваються бурхливі зміни у зовнішньому середовищі та фізіології підлітка. У школярів можна спостерігати зниження активності, вони стають загальмованими. Водночас зростає можливість неадекватної реакції молодших підлітків на зауваження дорослих. Характерними особливостями поведінки стають запальність, капризування, швидка зміна настрою. Ці особливості треба враховувати педагогу в процесі роботи. Підліток хоче, щоб його сприймали як дорослого. Він очікує визнання себе дорослим, рівноправних стосунків з дорослими, рівноправного статусу в соціальних групах. Водночас він не готовий оцінити свої вчинки. Звідси - прагнення до самоствердження, перевірки своїх фізичних можливостей. Прагнення до незалежності означає потребу мати особисте судження самостійно визначати свою поведінку. Підліток постійно щось доводить собі і іншим, часто опиняється сам- на-сам зі своїми потребами. Через це зростає значення групи однолітків, яка починає грати головну роль у розвитку підлітка. Усі перелічені особливості, відмінності організації навчально-виховного процесу в початковій та середній школі стають актуально проблемою наступності початкової і середньої освіти. Нові умови навчання підвищують вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку дітей, до ступеня сформованості в них певних знань, способів навчальних дій, до рівня розвитку довільності, здатності до саморегуляції. Однак цей рівень розвитку учнів не в усіх однаковий: в одних він відповідає умовам успішності їх подальшого навчання, в інших - ледве сягає допустимої межі. Тому цей період можуть супроводжувати різні труднощі, що виникають не тільки у школярів, а й у педагогів. Що таке 5-й клас для учнів! Тривога, розгубленість перших тижнів, метушня освоєння «шкільної географії» (пошук кабінетів) і шкільної «фізики» (скільки б не тривала перерва, часу вистачає лише на те, щоб знайти черговий кабінет), нові предмети, нові й такі різні вчителі. Основні труднощі в учнів викликає не необхідність опанувати нові території, поява нових предметів - усе це сприймають охоче і радісно, як підтвердження їхнього статусу. Проблеми, як правило, виникають у площині стосунків між учителями і учнями. Учитель досить часто відкидає методи, до яких звикли діти, переходить до лекційної форми, даючи учням велику кількість завдання для самостійної роботи. Але, як відомо, істина десь посередині: ці діти( найстарші в початковій школі!) багато чого навчилися, причому опанували не лише зміст, а й форми, методи роботи. Головне завдання початкової школи було - навчити учнів вчитися за допомогою вчителя. Завдання 5-го класу - допомогти учням роботи перехід від одних способів роботи до інших. Перехід учнів з початкової школи у середню є кризовим періодом для учнів 5-х класів. Цей стан пов'язаний зі зниженням успішності. Зовнішні зміни збігають в часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Для учнів 5-х класів змінилося соціальне оточення (новий склад вчителів, система діяльності). Діти адаптуються не тільки до своєї соціальної ролі, а й насамперед до особливостей засвоєння знань в нових умовах. Наступність у вихованні й навчанні має такі аспекти: наступність у вихованні й навчанні та їх складових; змісті, формах і методах освітньо-виховної роботи; педагогічних вимогах. Протягом вересня-жовтня були відвідані уроки, позакласні заходи, проведено анкетування учнів 5-А та 5-Б класів. Було з'ясовано, що вчителі старшої школи активно використовують досягнутий рівень знань, навички школярів у початковій школі, що засвідчує спрямованість освітньо-виховної роботи класоводів на вимоги, які притамані дітям в основній школі для досягнення необхідного рівня загального розвитку. Рівень навчальних досягнень у 5-му класі значно знизився, так у школярів не розвинене теоретичне мислення, вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Вчителі - предметники не перевантажують п'ятикласників, наукові терміни й поняття вводять поступово, вчать дітей виокремлювати їх, характеризувати, використовувати в різних ситуаціях під час уроку. Причому не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а й на основі вже сформованих уявлень і досвіду, практична їх діяльність. Вчителі (ПІП вчителів) не ставлять високих вимог до самостійності й відповідності, враховують вікові особливості школярів для збереження емоційного благополуччя учнів. Вони поступово вводять новий зміст і нові форми навчальної діяльності, які на початку відповідали засобам останнього року перебування дітей в початковій школі. При відвідуванні уроків було помічено, що в учнів при збільшенні обсягу знань, умінь та навичок не відбувається помічених змін у розвитку. Так на уроках мови (ПІП вчителів) деякі школярі недостатньо розуміють текст, не в повній мірі володіють технікою читання, грамотним письмом, у них не розвинена здібність виконувати творчі завдання. П'ятикласники після високого і достатнього рівня навчання досягнень у початковій ланці, отримують в основній переважно достатній і середній рівні, що свідчить не про набуті знання, уміння та навички, а про не адаптованість до роботи в умовах урізноманітнення вимог вчителів. Успішність самореалізації п'ятикласників пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Тому вчителі-предметники (ПІП вчителів) створюють ситуації, які дозволяють підліткам проявити ініціативу, мають право на власну думку, на помилки, працювати в умовах альтернативи, створюють демократичну, не авторитарну атмосферу навчання, тобто приділяють увагу формуванню учнівського колективу. Велику роль в успішній адаптації дитини під час переходу з початкових класів у середні відіграє вчитель, класний керівник. Щоб допомогти дитині, яка прийшла з початкової школи, відчути себе комфортно в нових умовах, вивільнити її інтелектуальні, особистісні, фізичні ресурси для продовження успішного навчання та повноцінного розвитку, педагогам, котрі працюють у п'ятих класах, необхідно знати особливості індивідуального розвитку дитини, її можливості, потреби й будувати навчально-виховний процес відповідно до них. Класний керівник зобов'язаний допомогти дитині сформувати навички та внутрішні психічні механізми для успішного навчання та спілкування на новому етапі розвитку. Школи ставить перед дитиною цілу низку завдань, не пов'язаних з її попереднім досвідом, але які потребують максимальної мобілізації інтелектуальних та фізичних сил. І якщо вчитель буде уважним до починань 5-класників, школярі матимуть можливість приймати запропоновані вчителям способи роботи, і як результат, добре адаптуватися до навчання в основні школі
Перехід від початкових класів до середніх - процес непростий. Як з фізіологічної точки зору так і з психологічної точки зору. На жаль.в сучасній психології і педагогіці цій проблемі майже не приділяється належної уваги. Вважається, що все відбувається досить природно, планомірно, без протиріч, оскільки дитина вже має певний досвід навчання в школі. Але дуже часто виникає низка проблем, які потребують вирішення. Наведемо кілька об'єктивних факторів, що потребують від дитини при адаптації до до середньої ланки школи вироблення нової тактики і стратегії. Цс не може певним чином не позначитися і на поведінці.. Перехід від однієї вчительки до багатьох викладачів та кабінетної системи. Від першої вчительки, яка самою дитиною сприймається як «друга мама», має відбутися перехід до викладання предметів різними фахівцями. За 3-4 роки дитина звикла до певного стилю спілкування, виробила своєрідні механізми пристосування до вимог однієї людини. Тепер протягом дня в п'ятому класі вона матиме справу з 4- 5 різними педагогами , які відрізняються індивідуальними особливостями поведінки та діяльності, рівнем вимог, оцінювання тощо. Зазначимо , що дітьми з сильною нервовою системою, швидким перебігом психічних процесів такий «калейдоскоп» сприймається природно, чого не скажеш про інтровертів, уповільнених, вразливих, некомунікабельних. Вони можуть не сприймати пояснення у незвичній для них манері; бурхливо реагувати на незнайомі інтонації; важко пристосовуватись до нових вимог.. Цс врешті негативно відображається на настрої дитини, на якості засвоєння інформації, на взаєминах з оточенням. Введення кабінетної системи, з одного боку, підвищує рівень викладання і засвоєння предмету, оскільки дидактичний матеріал, наочність, технічні засоби навчання сконцентровані в певному класі. З іншого боку, під час перерви дитина повинна зібрати свої речі, перейти в інший клас (який нерідко розташований у протилежному кінці школи) та підготуватися до наступного уроку. Звичайно при цьому зменшується час на відпочинок, на вільне спілкування, що посилює втомлюваність і знижує працездатність. Підвищення інтересу до спілкування з однолітками. Перехід до середніх класів співпадає з виникненням певних вікових особливостей, а саме: роль і значення спілкування в житті десятирічної дитини, ускладнюється світогляд, змінюються власні моральні позиції і судження - явища перестають сприйматися лише контрастного (чорне чи біле, хороше чи погане ). У зв'язку з цим можливе зменшення інтересу до навчання , зниження пізнавальної активності, Це, таким чином . призводить до погіршення успішності, конфліктів з батьками та вчителями, недисциплінованості. Введення нових предметів У середніх класах різко зростає кількість предметів, що потребують певного розвитку абстрактного мислення (наприклад, замість математики — алгебра і геометрія). Суттєво зменшуються роль, наочності. Несвоєчасна допомога батьків в разі нерозуміння певної теми або розділу з предмету, зарозуміле пояснення вчителем нового навчального матеріалу може через певний проміжок часу призвести до втрати інтересу школяра (адже неусвідомлене, як правило, не засвоюється), а. отже — різка зміна успішності її погіршення. Тому батькам слід бути особливо уважними на перших етапах вивчення нової дисципліни і при найменших ускладненнях надати своєчасну допомогу. Можлива зміна класу (школи) У зв'язку зі створення»! «профільних» (або спеціалізованих! класів батьки інколи переводять дитину в інший клас або школу в пошуках найсучаснішого, найкращого. Для дитини не означає зміну усталених стосунків із товаришами, вчителями: переживання чи вдастеся влитися в новий колектив, стати в ньому своїм. Часто не призводить до емоційного напруження, підвищення рівня тривожності, виникнення конфліктних ситуацій. що, звичайно, негативно позначається на поведінці і навчанні. Можлива зміна режиму дня Якщо батьки працюють, а дідусі та бабусі не мають змоги допомогти, то йо 18—19 години вечора дитина сама про себе дбає. Це. звичайно, негативно впливає і на режим харчування (воно стає неповноцінним переважає «бутерброяно-тостерна» їжа на режим сну, прогулянок, виконання домашніх завдань тощо. Та й занадто багато самостійності у віні 10-11 років не завжди є доречним і виправданим. Виконання ж уроків з батьками до 23-ї години виснажує дитячий організм призводить до перевтоми саме у другій половині дня пізнього укладання в ліжко. Дитина може і встати пізніше, але не завжди бадьорою, з «важкого» головою. А попереду — новий непростий день шкального життя. Таким чином, слід визнати: ви правильно відзначаєте той факт, що не завжди легко може відбутися перехід дитини до п'ятого класу наві ть в межах одного і того ж навчального закладу. Зазначені вище причин є об'єктивною підставою для підтримки і посильної допомоги вашій дитині у пристосуванні до нових вимог вчителів та умов життя.
Вікові особливості п’ятикласників Довідка про фізіологічний та психологічний розвиток підлітків Психолог школи
Підлітковим віком вважається 2-ге десятиріччя життя (орієнтовано 11-15 років). Підлітковий вік – складний етап, пов'язаний зі статевою зрілістю. У дівчат 11-13 років, у хлопців 12-14 років, з них значні відхилення в діяльності ЦНС:
У підлітковому віці виникає теоретичне мислення, яке спрямоване на відкриття законів, властивостей об’єктів. Воно може сформуватися тільки на основі відносно розвиненого словесно-логічного мислення. Значення вчителів – розвивати таку операцію як дедуктивне узагальнення – від загального до часткового, або розпізнавання ( у молодшому шкільному віці – порівняння та індуктивне узагальнення – від часткового до загального). У цей період важче керувати механізмами сприймання та уваги. Підлітків через психофізичні особливості важко залучити :
Потяг учнів до самостійності викликає негативне ставлення до готових знань, репродуктивних видів навчальної діяльності. У них цікавість до фактів змінюється інтересом до закономірностей, до способів набуття знань, методів, прийомів пізнання. Підлітки виявляють бажання і готовність до співпраці з дорослими й однолітками, активність і готовність включитися в різні види діяльності. Вони сприймають себе як особистість, у них виникає потреба в самовираженості, самоствердженні. Вчителям потрібно запам’ятати, що саме цей період є для школярів призовим, бо відбувається зміна соціального оточення, правил та вимог поведінки у школі, додається необхідність самостійно приймати рішення. Також виявляють фізіологічні зміни, підвищується втомлюваність і емоційна збуджуваність, і через це часто знижується рівень навчальних досягнень.
Скорик О.А.
5-Б клас
Зверніть увагу:
Співпраця «Учитель-учень». Перші кроки щодо порозуміння Вчителі математики
Процес переходу із початкової школи до середньої, для більшості учнів 5-Б класу є дуже важким. Тому не дивно, що діагностичний зріз знань з математики вони написали із високим рівнем 1 учениця (Широка Таня),,,,,,,,,,,, і 4 учні з низьким рівнем досягнень (Логвінов Данис, Сапіга Денис, Кондратенко Вадим, Пляшко Сергій). В ході подальшого навчання можна виділити учнів з високим рівнем старанності: Климчук Дмитро, Кравець Олексій, Широка Таня, Терьохіна Катя та Товкач Катя. Це учні , які працюють на уроці, виконую завдання високого рівня складності вміють розв’язувати нестандартні та логічні задачі. Стараються, але не завжди все отримується в таких учнів як у Устименка Андрія, Демиденко Насті, Косарєвої Олі, Шишки Дениса. Дуже низький рівень мають Пляшко Сергій, Логвінов Денис, Чепляка Яровлав, Кондратенко Вадим. Крім того, що ці діти дуже важко сприймають новий матеріал, вони багато пропускають навчання, а матеріал самостійно не опрацьовують, не завжди виконують домашнє завдання. Кожна дитина, яка приходить до 5-го класу певний період адаптується. Процес адаптації проходить по різному. Нам важливо уважно спостерігати за цим процесом і в разі необхідності бути поруч. Я працюю з класним колективом 5-А класу. Хочу відзначити гарні знання і вміння учнів розв’язувати приклади і задачі, а також задачі логічного характеру. Дещо гірше учні опановують геометричний матеріал. Учні дуже рухливі, тому постійно потрібно стимулювати їхню увагу. Які маю проблеми:
Черних Маргарита – дещо розгублена. Лисогор Р. – хвилюється більше за інших. Щоб наступність була справжньою, вчителі повинні раніше знати, в якому класі їм доведеться працювати, могли вивчити особливості дітей, поспілкуватися з першим вчителем, а ми це робимо вже отримавши клас.
Вчитель початкових класів
Вчителя початкових класів кожні 4 роки не покидають роздуми на тему, що станеться з їх ретельно плеканими вихованцями у невідомих та неминучих п’яти класах. Ця проблема, що давно постала на стику початкової і середньої школи, - як нейтральна полоса. Що ж робити новоспеченим п’ятикласникам, які вже наприкінці перших тижнів навчання стикаються з багатьма новими проблемами – навчального, психологічного й особистісного характеру. Про проблеми п’ятикласників ми говоримо щорічно. Бо, пішовши до 5 класу вони зразу стають дорослими, але щоб стати ними, потрібно певний час. Перехід з початкової в середню школу збігається з кінцем дитинства – досить стабільним періодом розвитку. Поява декількох учителів з різними вимогами, з різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослішання. Але це тільки зовнішня сторона. Ми спостерігаємо стан дітей, відсліджуємо їхню шкільну успішність і бачимо, що успішність у багатьох з них надає, інтерес до навчання знижується, стосунки між дітьми стають більше напруженими, конфліктними, а вони самі – тривожними, часто непередбачуваними у своїх реакціях, значно більше відстороненими від нас дорослих. Звичайно в середній ланці вимоги ускладнюються, стають більш різноманітними, але вони повинні бути хоча б частково знайомі дітям з досвідом навчання в 4 класі. Найкраще починати навчальний рік із пред’явлення тих вимог, до яких діти звикли, поступово видозмінюючи і ускладнюючи їх (зрозуміло, що це можливо не в усіх ситуаціях, але все таки…). Педагогів-предметників, класних керівників, які будуть працювати з учнями 5 класів, треба призначити ще у ІІ півріччі . Налагоджене серйозне методичне співробітництво вчителів початкових класів і вчителів середньої школи:
Психологічні й психофізичні дослідження свідчать, що на початку навчання в 5 класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання, багато і чому подібний до того, що характерний для початку навчання в 1 класі. Різка зміна умов навчання, розмаїтість і ускладнення вимог, що пропонуються п’ятикласнику різними вчителями – все це є досить серйозним випробуванням для психіки школяра. Труднощі п’ятикласника може викликати й необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу, особливостей мови, стилю викладання кожного вчителя. Тому погіршення успішності, я вважаю, значною мірою пов’язане з особливостями адаптаційного періоду. Потрібно виробити «Єдині педагогічні вимоги до роботи в п’ятих класах», які щорічно коригувати, доповнювати.
П’ятикласники в позаурочний час: захоплення , умови формування творчих здібностей, перспективи Аналіз заступника з виховної роботи про зайнятість учнів в позаурочний час: гуртки в школі, музичній школі, будинку творчості та спортивній школі. ДІЛОВА ГРА «Проблеми вирішуємо разом» І. Учитель-учневі Проблема, з якою звертається учень Коли я навчався в початковій школі, я був хорошим учнем: мав досягнення тільки високого і достатнього рівнів. Мені подобалося вчитися. Учителька Тамара Петрівна завжди допомагала мені, якщо я чогось не розумів. Тепер я навчаюсь в 5-му класі. Предметів дуже багато, і я нічого не встигаю вивчити. Іноді не розумію, про що говорить учитель. І тепер не знаю, що мені робити. До школи ходити мені не хочеться» Рекомендації розроблені вчителями 1. Переглянути свій режим дня. 2. Бути достатньо уважним. 3. Якщо не розуміє матеріал, повідомити про іде вчителя (перед уроком, в процесі вивчення, в 4. Перевіряти себе через контрольні завдання в кінці кожного параграфа під підручника. 5. не боятися отримувати індивідуальні консультації в учителя. II. Учитель-батькам Проблема, з якою звертаються батьки «Моя дочка навчається в 5-му класі. Ми всією сім'єю ніяк не можемо відрегулювати наш життєвий режим, донька нічого не встигає робити, дуже втомлюється, стала дратівливою. Завдання з багатьох предметів дуже великі, ми самі дечого не розуміємо і не завжди можемо дати пораду дитині. Весь час після шостої вечора ми всі присвячуємо доньці, але проблема зостається» Рекомендації розроблені вчителями 1.Переглянути режим дня дитини. 2.Звернутися за порадою до психолога. 3.Не боятися звертатися за порадою до вчителя. 4.по можливості батькам приділяти увагу не тільки після шостої вечора. III. Учитель-молодому класному керівнику Проблема молодого класного керівника. «Мені дуже важко налагодити стосунки з учнями 5-го класу. Вони практично не слухають мене,постійно спілкуються зі своєю вчителькою Тамарою Василівною. Вона часто заходить до нас в клас. Що мені робити?» Рекомендації розроблені вчителями 1.Провести спільний захід з першою вчителькою.. 2.Обговорити з першою вчителькою дану ситуацію. 3.Вивчити індивідуальні особливості дітей ще з 4 класу (протяг7ом року}.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ІЗ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ П'ЯТИКЛАСНИКІВ 1. Враховуйте вікові та індивідуальні психологічні особливості кожної дитини. 2. Демонструйте свою віру в її успіх. 3. Створюйте ситуації успіху. 4. Акцентуйте увагу учня на його досягненнях, перемогах. 5. Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього виправлення. 6. Корисним є створення системи диференційованих класів. Так кожній дитині припадає значно більше індивідуальних контактів з учителем. Спілкування стане індивідуалізованішим, пристосованішим до особливостей учня, його характеру. 7. Порівнюйте якість роботи дитини лише з її власними (попередніми) результатами, а не зі здобутками інших учнів. 8. Уникайте у своєму мовленні слів - заперечень. 9. Підтримуйте і заохочуйте прояви активності в роботі на уроці у скутих, сором'язливих, тривожних дітей. Важливо звергати увагу інших на їхні досягнення, підвищувати статус у класі. '
10. Частіше спілкуйтеся з кожним учнем, а не помічайте його лише тоді, коли він зробить щось погане. Не провокуйте дитину на погані вчинки, лише аби завоювати вашу увагу. 11.Розрізняйте особистість і поведінку. Вчинок потребує санкції, а особистість — підтримки. 12.Пам'ятайте, що навчання — один із найважчих видів праці, але розумові сили та потенціал дітей неоднакові. Не варто вимагати від учня неможливого. Краще визначити, до чого він схильний та як розвинути його розумові здібності. 13.Для встановлення гарних стосунків між дітьми у класі й формування у них конструктивних навичок взаємодії можна проводити заняття: «Що таке дружба?». «Людина у незвичних ситуаціях». «Вчимося ефективно спілкуватися» тощо. Така робота буде ефективнішою, якщо заняття матимуть практичну спрямованість і проводитимуться в інтерактивних формах.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПІДЛІТКА 1. Виявляйте зацікавленість шкільними справами своєї дитини. 2. Обговорюйте складні ситуації, конфлікти, що виникають у школі, намагайтеся їх спільно вирішити. 3. Допомагайте у знайомстві з новими вчителями (вивченні їхніх імен, з'ясуванні рис характеру). Ніколи не говоріть погано про вчителя та школу в присутності дитини. 4. Заохочуйте звертатися по допомогу до вчителя, коли щось незрозуміло. 5. Заохочуйте підлітка брати участь у корисних справах, гуртках тощо. Спрямовуйте енергію у правильне річище, бо вона може вилитися на непотрібні справи. 6. Демонструйте свою віру в успіх дитини. 7. Створюйте ситуації успіху. 8. Акцентуйте увагу дитини на її перемогах. 9. Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього виправлення. 10.Порівнюйте досягнення-дитини лише з її власними (попередніми) роботами, а не з роботами однокласників чи друзів. 11. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу і самостійність дитини у навчанні та всіх її справах. 12. Частіше спілкуйтеся з кожною дитиною, а не помічайте її лише тоді» коли вона зробить щось погане. Не провокуйте дитину на погані вчинки лише задля завоювання вашої уваги. 15. Розрізняйте особистість і поведінку. Вчинок потребує санкції, а особистість — підтримки. 14. Любіть свою дитину і показуйте їй свою любов.
РІШЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ 1. Дирекції школи: 1.1.Створити умови для чіткої організації навчально-виховного процесу учнів 5-х класів. Протягом року 1.2.Здійснювати контроль за діяльністю класних керівників, учителів, які працюють у 5-х класах з з урахуванням специфіки даного періоду й результатів діагностика. Протягом року 1.3. Забезпечити повторне діагностування учнів 5-х класів з метою виявлення перебігу адаптації, рівня вихованості, фізичного розвитку, пізнавальних інтересів. Березень - квітень 2. Класним керівникам і вчителям-предметникам: 2.1. Провести індивідуальні бесіди з учнями, котрі показали низький рівень психофізичної адаптації до навчання в середній ланці, а також з їхніми батьками з питань режиму дня, харчування та відпочинку. 2.2.Взяти під чіткий контроль роботу з учнями високого рівня навченості (за результатами 4-х класів) для недопущення зниження якості навчання. 2.3.Створити в класі моральний клімат, що допоможе розкрити позитивні риси характеру учнів з низьким рівнем досягнень. 2.4.Розробити індивідуальні програми для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень. 2.5.Удосконалювати вміння, Інтерес та бажання учнів до навчання. 2.6.Тримати тісний зв'язок з батьками. 2.7.Контроль за виконанням даного рішення покласти на Лисогор В.П.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 6663 | Коментарі: 1 | | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |