У законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, на відмові від авторитарної педагогіки; закріплено право вчителя на вибір методів, засобів і організаційних форм навчання.

            Для сучасної школи потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно шукають найефективніші шляхи і засоби навчання,  виховання й формування громадян, здатні сприяти духовному відродженню України. Нині школі потрібен високодосвідчений, компетентний професіонал, котрий володіє глибокими  педагогічними знаннями, надбаннями національної та світової  культури, здатний до роботи в нових умовах.

            Перед українською національною школою стоять надзвичайно важливі завдання: підготувати до життя людину, здатну визначити свою роль у громадському житті, а також задовольнити особисті  професійні інтереси. Виконавцем цих завдань є сучасний педагог. Він має усвідомлювати свою соціальну відповідальність, бути об’єктом особистісного і  професійного зростання, вміти досягти нових педагогічних рівнів, бути провідником ідей державотворення, носієм культури та загальнолюдських цінностей.

Сучасному вчителю необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя. А це можливо лише за умови високого рівня професійної компетентності, наявності розвине­них професійних здібностей. Ця проблема зафіксована в державній національній програмі «Освіта», де наголо­шується, що один із головних шляхів реформування осві­ти полягає в необхідності «підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня», У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв'язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв'язати нові педагогічні завдання.

Шлях становлення професійної компетентності вчителя — це поступове, складне й далеко не завжди лінійне сходження від учителя-дилетанта до справжньо­го майстра, суб'єкта професійної діяльності. Щоб пра­вильно визначити перспективи подальшого зростання вчителя, напрями, засоби, форми підвищення його кваліфікації та побудувати індивідуальну траєкторію розвитку, потрібно вивчити шлях його становлення як професіонала й рівень досягнутої майстерності, ви­явити можливі прогалини, які можуть бути в діяльності кожного професіонала.

Якщо йдеться про школу, то, звісно, ідеться і про вчителя, який є вирішальною фігурою в реалі­зації всіх завдань школи. Безперечно, утвердженню педагога, розвитку його творчості сприяє система післядипломної освіти, її орієнтація на особистість учителя, запити школи, інтелектуалізація процесу навчання і виховання.

Актуальність питання полягає в необхідності ство­рення умов для постійного зростання професіоналізму вчителя, рівня його професійної компетентності. Учителі нашої школи переконані, що педагога не можна зага­няти у формулу «знання — вміння — навички». Вони впевнені, що немає інструмента, яким можна виміряти творчість учителя в навчальному процесі. З іншого боку, у своїй роботі вчителі здатні складати «досьє своїх успі­хів», у якому відображається все радісне, цікаве й гідне уваги з того, що відбувається в їхньому житті.

Чинники, від яких залежить професіоналізм:

О с о б и с т і   з д і б н о с т і

М о т и в а ц і я   д о   р о б о т и

З м і с т   р о б о т и

У м о в и    ж и т т я

В п л и в    к о л е к т и в у

Відродження національної школи та піднесення її статусу потребують підвищення загальної та профе­сійної культури педагогічних кадрів. Розбудовам перехід до нового якісного стану діяльності навчальних закладів системи загальної середньої освіти стали можливими завдяки підвищенню рівня та результативності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Творча діяльність неможлива без професійного самовдосконалення педагога, яке відбувається шляхом самоосвіти:

Бути конкурентоспроможним для вчителя означає  бути компетентним, тобто це є показник професійної діяльності вчителя.

Визначені перспективні завдання може реалізувати обізнаний, творчий фахівець, а отже — компетентний.

Компетентність ми визначаємо як особистісну властивість суб'єкта, ступінь сфор-мованості знань, умінь, предметних і педагогічних здібностей, необхідних для якісного, кваліфікованого впровадження проектно-конструкторської (плану­вальної), аналітико-прогностичної, процесуальної діяльності на технологічному (інноваційному) рівні, забезпечення ціннісно зорієнтованого простору як для особистісного саморозвитку та самовдосконалення, так і для розвитку учня й позитивного спільного результату.

Бути компетентним — означає:

•   уміти мобілізувати в певній ситуації знання та досвід;

•   мати систему компетенцій;

•   інтегрувати й розв'язувати різні навчально-виховні та педагогічні завдання.

Педагогічна компетентність учителя — це сукупність особистісних рис, знань, умінь, що забезпечують високий рівень самоорганізації про­фесійної діяльності, її результатів, самопізнання та саморозвиток, здатність учителя до професійного та особистісного зростання, а також розвитку кожного учня, до самоосвіти, самостійного розв'язання пізнавальних проблем.

Конкурентоспроможний вчитель - це компетентний вчитель у інноваційному навчальному закладі.

Основні  завдання інноваційного навчального закладу по формуванню            конкурентоспроможного вчителя

5. підвищення рівня науково-теоретичної, методичної та психолого-педагогічної підготовки вчителів;
5. модернізація освітнього процесу через вико­ристання інформаційно-комунікаційних, особистісно зорієнтованих технологій.
5. допомога вчителям у розвитку, удосконаленні та під­вищенні їхньої професійно-педагогічної компетентності;
5. активізація творчого потенціалу;
6. формування здатності до швидкої адаптації в мінливих умовах.

  Конкурентоспроможність учителя на ринку праці визначається обсягом компетенцій у сфері професійної  діяльності, залежить від рівня кваліфікації, педагогічного досвіду, майстерності, професійно значущих   рис особистості.

Професійно-кваліфікаційні та особистісні вимоги до вчителя на засадах компетентнісного підходу передбачають розвиток інформаційної, діяльнісної, креативної та розвивальної функцій.

П р о ф е с і й н а     к о м п е т е н т н і с т ь      с у ч а с н о г о      у ч и т е л я

Конкурентоспроможний вчитель – це вчитель, який набув:

 Крім того, орієнтація на гуманістичні цінності є необхідною складовою моделі 

Отже, модель конкурентоспроможного вчителя визначається багатьма параметрами. Що нам слід  зробити,щоб всі ці складові стали реальністю в інноваційному розвитку сучасного навчального закладу?

Мета концепції становлення конкурентоспроможного вчителя – розвивати прагнення й потребу , усвідомлювати свою особистість та професійну компетентність, місце й призначення в шкільному органі дій, що розвивається, готовність до неперервного професійного самовдосконалення. Учитель повинен мати право і бути здатним на особисту вільну думку, творчу діяльність таким чином, щоб його індивідуальна професійна сутність стала  однією з найважливіших його цінностей.

Учитель повинен знати:

• основні тенденції сучасного розвитку суспільства й освіти, вимоги до системи освіти в умовах інформаційного суспільства;
• нові ролі (фасилітатор, координатор, співавтор, організатор саморозвитку на засадах рефлексії, аналітик, діагност, психолог, менеджер, розробник навчальних програм та ін.), функції, принципи діяльності та установки вчителя й учнів (суб'єкт, активний учасник, партнер, співавтор та ін.) на уроках в умовах реформування змісту освіти України;    
• шляхи вдосконалення освітнього процесу, поліп­шення якості освіти з урахуванням компетентнісного, особистісно зорієнтованого, комунікативно-функціо­нального й соціокультурного підходів;
• психолого-педагогічні й методичні основи застосування принципів компетентнісної та особистісно зорієнтованої освіти;

Ø прийоми формування основних груп (ключових, предметних, міжпредметних) компетентностей учнів на уроках і в позаурочній діяльності;

• нормативно-правове підґрунтя вивчення навчального предмета в системі базової освіти школяра  з орієнтацією на активне, природовідповідне навчання, і документи, що регламентують зміст освіти учнів та орієнтують на формування життєспроможного, конку­рентоздатного випускника;
• способи організації діяльнісно-активного особистісно зорієнтованого навчального процесу на засадах
  індивідуалізації та фасилітації для реалізації особис­тісного потенціалу кожного учня з урахуванням його суб'єктного досвіду, пізнавальних потреб, інтересів, здібностей, спонукання до пізнавальної самоактивності у вивченні навчальної дисципліни, самопізнання й само­розвитку;
• інтерактивні прийоми та методи для активізації пізнавальної діяльності школярів, засвоєння нових знань, формування вмінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень учнів, організації рефлексії;
• можливості інформаційно-комунікаційних техно­логій у навчальному процесі;
• особливості розробки й застосування тестових технологій на різних етапах уроку;
• підходи до оцінювання результатів навчальних до­сягнень учнів як складової начального процесу, функції оцінювання, рівні якості знань;
• шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності й компетенцій учителя для забезпечення неперервного, мобільного професійного саморозвитку й самовдосконалення на засадах компетентнісного підхо­ду, динаміки свого професійно-особистісного зростання.

1. Адекватно оцінювати свій рівень професійної компетентності, реальні можливості, професійно-особистісні потреби й запити;
   2. Створювати свою позитивно-гармонійну «Я-концепцію», що поєднує європейську та національну ідентичність, самооцінку, самоповагу й саморозвиток, володіти стійкою системою мотивів і потреб соціалі­зації;
   3. Адаптуватися до постійних змін, активно й творчо діяти;

4.    Самостійно систематично працювати над професійно-особистісним розвитком, підвищенням культурного й освітнього рівнів, оновлювати й поглиблювати теоре­тичні знання й методичні вміння;

5.    Формувати професійне мислення, що передбачає здатність розв'язувати стратегічні й тактичні завдання, виконувати системний аналіз педагогічних процесів, моделювати й прогнозувати навчальний процес;

6.    На високому науково-методичному рівні викладати навчальний предмет, якісно готувати дітей до ЗНО;

7.    Кваліфіковано, професійно провадити проектно-конструкторську (планувальну), аналітико-прогностичну, процесуальну діяльність на технологічному рівні;

8.    Забезпечувати результативність і якість навчально-виховного процесу, застосовуючи технології активного навчання;

9.    Володіти методами й формами організації допрофільного та профільного навчання, методами стимулю­вання творчої діяльності учнів різного віку на засадах компетентнісно зорієнтованого та диференційованого, комунікативно-діяльнісного й соціокультурного під­ходів;

10.  Змінювати компоненти педагогічної системи (зміст, методи навчання, освітні технології, систему відносин) відповідно до інноваційних вимог суспільства й освіти з метою вдосконалення навчального процесу;

11.  Переходити від репродуктивної, знаннєвої до творчо-діяльнісної, проблемно орієнтованої, експери­ментаторсько інноваційної діяльності;

12.  Провадити дослідницько-експериментальну ді­яльність із використанням інноваційних технологій;

13.  Створювати гіпотетичну модель випускника загаль­ноосвітнього навчального закладу з вибором методів і технологій освіти;

14.  В умовах допрофільної підготовки формувати портфоліо учня, що передбачає оцінювання особистісних досягнень школяра (індивідуальна траєкторія розвитку дитини), рівня володіння знаннями, відповідними вміннями, труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, перспектив подальшої роботи;

15.  Допомогти учневі визначити свою перспективу та побудувати траєкторію особистісного духовно-мистець­кого, загальнолюдського зростання;

16.  Добирати ефективні компетентнісні, особистісно зорієнтовані технології навчання для реалізації мети, завдань, стратегії уроку;

17.  Моделювати інтерактивні уроки чи фрагменти уроків із використанням активних технологій навчання, діяльнісного підходу, ураховуючи принцип природовідповідності;

18.  З використанням інтерактивної дидактичної системи створювати папку групової роботи (інструкції, алгоритм діяльності школярів щодо засвоєння кожної технології, запитання для рефлексії, зразки дитячих робіт у письмовому чи друкованому вигляді, відеоматеріали, фотографії компонентів навчального процесу тощо;

19.  Аналізувати сучасні тенденції розвитку системи освіти для їх урахування в щоденній професійній ді­яльності;

20.  Володіти критичним мисленням, бути самостійним у судженнях і автономним у процесі навчання та професійно-особистісній діяльності;

21.  Удосконалювати зміст навчальних планів, програм залежно від вимог суспільства й освіти;

22.  Збагачувати методичний арсенал, вивчаючи напра­цьоване з певного питання та розробляючи інноваційні методики й технології;

23.  Розвивати соціальні й культурні цінності освіти;

24.  Оцінювати індивідуально-особистісну інфор­маційну, діяльнісну, креативну, розвивальну функції, усвідомлювати рівень професійної компетенції й педагогічної майстерності.

«Виживає не найсильніший і не  найрозумніший,

                                                а той хто найшвидше відгукується на зміни, що відбуваються»

                                                                                                              Ч. Дарвін

Ці слова покладені в основу професійної діяльності вчителя інноваційного навчального закладу. Тому конкурентоспроможний фахівець повинен мати слідуючі вміння:

Технології   формування  сучасного конкурентоспроможного    вчителя          

технологія саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації, підвищення       професійно-фахового та індивідуально-особистісного рівня впродовж усього життя;

         технологія методичної мобільності й оновленого способу мислення;

      технологія системного застосовування компетентнісних, особистісно  зорієнтованих  технологій   в освітньому процесі;

            технологія створення фасилітативного формату навчальної діяльності, співпраці;

      технологія аналізу й рефлексії професійної діяльності;

            технологія інноваційності й адаптивності;

            технологія критичного мислення;

            технологія аксіологічності, тобто формування системи цін­ностей з урахуванням  особистих запитів, норм ситуації та естетичних уподобань для формування духовно-цін­нісних орієнтацій учнів

       Методична робота в Широківській СЗШ №1 – це організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога.

Методична робота школи спрямована на створення інформаційних, науково-методичних, організаційно-педагогічних умов для неперервного, системного підвищення кваліфікації та професійно-особистісного зростання педагогів школи, тобто підвищення їхньої педагогічної компетентності.

Найперше вважаємо за необхідне сформувати в учителя потребу для подальшого зростання, вмо­тивувати його творчість. На засіданні методичної ради було прийнято рішення вдосконалити підходи до організації методичної роботи, її змісту, структури, форм і методів.

Ідеї для підвищення ефективності методичної роботи:

ü особистісно-зорієнтований підхід до організації методичної роботи на діагностичній основі;

ü використання інтерактивних форм методичної роботи;

ü формування проектної культури педагога;

ü психологія успіху;

ü упровадження інформаційних технологій у прак­тику роботи;

ü формування творчого педагога.

Особливу увагу під час створення ефективної системи методичної роботи приділяємо управлінню процесами формування творчої особистості вчителя, його педагогічної компетентності.

                  Функції методичної роботи Широківської СЗШ №1у становленні сучасного вчителя як конкурентоспроможного фахівця

Методична служба в школі зосереджує свою роботу на становленні сучасного вчителя як конкурентоспроможного фахівця. У практиці методичної роботи школи ми використовуємо такі нетрадиційні форми проведення педрад, психолого-педагогічних семінарів, засідань творчих груп, засідань науково-методичних кафедр:

• психологічний тренінг
• психолого-педагогічний турнір
• ділова гра
• круглий стіл
• методичний ринг
• педради консиліуми  

Значну підтримку  професійному зростанню педагогів надають методичні об’єднання, які проводяться в два етапи:

1. Практична частина – проведення відкритих уроків
2. Теоретична частина – обговорення питань організації та  здійснення контрольних зрізів, запровадження інноваційних технологій в навчальний процес, використання новітніх технологій. 

Невід’ємною ланкою методичної роботи є участь вчителів школи у різноманітних конкурсах, заходах. Так, з метою виявлення професійної майстерності вчителя, була проведена педагогічна олімпіада «Секрети педагогічної творчості». А фестиваль  педагогічної майстерності «Використання інноваційних технологій» став демонстрацією висококласного володіння інноваційними формами навчання.          

Освіта є визначальною умовою забезпечення сталого розвитку суспільства, його фундаментом, рушійною силою для реалізації необхідних суспільних змін, вона зв'язує окрему людину з культурою, робить її не тільки носієм мислення та діяльності, але і джерелом творчої еволюції. Тому пріоритетним завданням освіти у XXI столітті є перехід до нової стратегії, розвиток мислення, орієнтованого на гармонійне майбутнє.

Згідно з Державною програмою розвитку освіти в Україні пріоритетними напрямами визначено європейський рівень якості й доступності освіти; створення системи безперервної освіти, спрямованої на задоволення інтересів громадян у постійному підвищенні професійного рівня відповідно до кон’юнктури ринку праці, соціальний захист, забезпечення потреб суспільства і держави у висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівцях; підвищення соціального статусу педагогів; розвиток суспільства на основі нових знань. Це вимагає модернізації освітньої галузі, сучасного підходу до організації навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на налагодження діалогу, активне використання інноваційних технологій та методик, у тому числі інформаційних, інтерактивних форм навчання тощо.

Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, одним із пріоритетних напрямів державної політики є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та запровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці .

Важливо, що сьогодні педагоги навчальних закладів уже розуміють необхідність створення нових і втілення чинних програм з освіти для сталого розвитку, але не мають достатньої фахової підготовки, необхідного наукового та навчально-методичного забезпечення, сучасної матеріально-технічної бази.

Підвищення рівня освіченості педагогів, виховання соціально адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої особистості є основною метою освіти для сталого розвитку. Тому держава і суспільство підвищили вимоги до педагогічних працівників щодо застосування ними інноваційних педагогічних технологій та методик, реалізації принципів індивідуалізації, диференціації, інтеграції навчання у практичній діяльності, впровадження інтерактивних форм, нових методів і засобів навчання, виховання й управління, тобто таких професійних умінь та навичок, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці Упродовж останніх років педагогічний колектив нашої школи працює над створенням єдиного соціального інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечуватиме можливість професійного росту кожному педагогу, відпрацьовують і запроваджують інноваційні моделі, зокрема: модель безперервної освіти(один із основних глобальних викликів XXIстоліття), модель неперервного підвищення кваліфікації працівників. Аналіз сучасного вітчизняного та зарубіжного досвіду дозволив нам сформулювати наступні шляхи розвитку професійного вдосконалення вчителя.

- постійне оновлення змісту вищої освіти з метою більш повного забезпечення потреб суспільства,   в тому числі й майбутніх;

- орієнтація на забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці;

-  формування у вчителя  професійних та соціально - особистісних якостей, які б дозволили йому повністю реалізувати свій інтелектуальний потенціал;

- розширення академічної мобільності вчителів , що дозволить повніше реалізовувати їх інтелектуальний потенціал.

Головним у підготовці фахівця ХХІ століття , спираючись на вітчизняний досвід, насамперед,  необхідно вважати формування його компетенцій, ключовими з яких є:

• компетенція в галузі рідної мови

• компетенція в сфері іноземних мов

• математична та фундаментальна природничо-наукова та технічна компетенції

• комп'ютерна компетенція

• навчальна компетенція

• міжособистісна, міжкультурна та соціальна, громадянська компетенції

• компетенція підприємництва

• культурна компетенція.

Міжнародне співробітництво у сфері освіти покликане забезпечити інтеграцію національної системи освіти в міжнародний освітній простір.

Воно передбачає:

 укладання з іншими державами та реалізацію міжурядових та міжвідомчих угод про співробітництво в галузі освіти і науки;

 організацію освітніх і наукових обмінів, стажування та навчання за кордоном учнів,  педагогічних і науково-педагогічних працівни-ків;

 розширення участі навчальних закладів, педагогів, науковців, учнів у різних проектах та програмах міжнародних організацій та співтовариств (програми Темпус, Еразмус Мундус, Жан Моне та інші);

 вивчення досвіду зарубіжних партнерів з модернізації системи освіти, зокрема вивчення системи професійного зростання в рамках концепції «Вчитися все життя» шляхом запровадження міжнародних шкіл, дискусійних майданчиків тощо;

 проведення спільних наукових досліджень з актуальних проблем розвитку освіти та інших галузей господарства;

 проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів тощо;

 навчання іноземних громадян та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах;

 проведення спільних конкурсів, фестивалів, форумів тощо;

 створення віртуальних програм для вчителів іноземних мов та  вчителів-предметників (фізиків, математиків, хіміків тощо), що спонукає до вивчення та використання кількох мов.

Підготовка мобільного та конкурентоспроможного на міжнародному ринку праці фахівця перш за все вимагає удосконалення  професійної підготовки вчителя. У зв’язку з цим забезпечення європейського рівня якості підготовки  учителів на основі підвищення їхньої мобільності є актуальним як для вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Крім того, активізація мобільності сприяє забезпеченню зайнятості фахівців з вищою педагогічною освітою на міжнародному ринку освітніх послуг.

Використання зарубіжного інноваційного досвіду можна розглядати також як засіб збагачення вітчизняної педагогічної системи на теоретичному та практичному рівнях.

До особистісних якостей, що характеризують інтелектуальну мобільність, віднесено: енергійність, рішучість, волю, активність, самостійність, діловитість, оптимальність, обачливість, здатність до самостійного прийняття рішень .

Особливо важливим для підготовки  учителів є  підвищення мобільності, що сприяє розвитку особистості та покращенню якості освіти. Саме тому готовність учителів до використання надбань зарубіжного досвіду є  необхідним компонентом їхньої професійно-педагогічної підготовки.

Зарубіжний педагогічний досвід виник та розвивався у відмінних від вітчизняних соціокультурних умовах і характеризує практику викладання в іншій освітній системі. Об’єктивно і суб’єктивно інноваційними для вчителя можуть виявитись:

– цілі, зміст, методи та технології навчання;

– форми організації та системи контролю;

– стилі педагогічної діяльності;

– навчально-методичне забезпечення;

– навчальні плани та програми.

Отже, знання сучасних особливостей зарубіжних систем освіти та іншої культури, зокрема педагогічної, впливає на якість і мотивацію конкурентоспроможного . Використання зарубіжного інноваційного досвіду можна розглядати також як засіб збагачення вітчизняної педагогічної системи на теоретичному та практичному рівнях.

Інтеграція навчального закладу в міжнародний простір: співпраця з корпусом Миру  США в Україні (робота волонтера Джошуа Мея), зустріч з цікавими людьми, програма Інтел10, екскурсії в Грецію, Болгарію,Євроклуб, уроки-конкурси, робота ресурсного центру з вивчення іноземних мов, навчання випускників школи в Польщі, співпраця з міжнародним благодійним фондом «Міжнародний альянс з ВІЛ-СНІД».

Високий рівень майстерності вчителя визначає його конкурентоспроможність в інноваційному навчальному закладі. Тобто, такий вчитель повинен прогнозувати динаміку навчальних досягнень учнів,  проводити майстер-класи,використовувати ІКТ, брати участь у професіональних конкурсах, підвищувати кваліфікацію не залежно від віку, втілювати педагогічне новаторство, яке вносить нові ідеї методики та прийому. Конкурентоспроможний вчитель – це соціально-активний вчитель, він взаємодіє з батьками і дітьми, які є повноправними учасниками навчального процесу. З однієї сторони вчитель виконує соціальне замовлення батьків, з іншої – держави. Вчитель – це актор, режисер, менеджер, аналітик і психолог.

Переорієнтація сучасної профільної освіти на європейські стандарти  передбачає передусім підготовку компетентної особистості, здатної реалізувати  свій творчий потенціал у суспільстві. Сучасний вчитель володіє  надзвичайними потенціальними можливостями впливати на проблеми  світогляду особистості, настроїв і моральності учнів.

Конкурентоспроможний фахівець – це особистість,  яка є  дослідник, творець нових знань, проектувальник свого життя. А школа – той  життєвий простір, де дитина реалізує свої потреби, інтереси, можливості. 

Конкурентоспроможні  педагог -  це педагог, який готовий до:

• впровадження  сучасних педагогічних інноваційних технологій;       
• забезпечує організаційно-методичні умови для презентації творчих , навчально-методичних розробок;
• володіє педагогікою співробітництва та творчості  на принципах  компетентісно-орієнтованих методик навчання і виховання

Кожен  учитель має не лише  бути  прекрасним фахівцем, а  й володіти  високим мистецтвом виховувати  і навчати. Це потребує максимальних  особистих зусиль, енергії, природних здібностей, працездатності і (чи не найголовніше) безмежного бажання стати педагогом-майстром, тому що нині школі потрібний високо досвідчений, компетентний професіонал, котрий володіє глибокими  педагогічними знаннями, здатними до роботи в нових умовах.   Педагогічний колектив  Широківської СЗШ №1 щороку є  учасником  Міжнародних виставок  «Інноватика в сучасній  освіті» та  «Сучасні заклади освіти», де презентував роботу навчального закладу  і був відзначений бронзовою медаллю  міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.